27 серпня в день народження Богдана Ступки (йому би виповнилося 72 роки), у кінотеатрі «Кінопанорама» відбувся показ фільму «Богдан Ступка. Забудьте слово “смерть”», створеного студією ІНТЕР.

Зал не вмістив усіх, хто хотів подивитися цей фільм. Справді, у минулому році пішов із життя геніальний актор. Перший раз я його побачила на гастролях Львівського театру ім. М. Заньковецької, то був Річард ІІІ, пізніше у фільмі «Білий птах з чорною ознакою». Потім Богдан Сильвестрович був запрошений до Київського театру ім. Івана Франка. Цікавий збіг днів народження Івана Франка і Богдана Ступки.

У фільмі ми побачили і почули яскраву біографію, яку актор розповідає сам. Це було його останнє інтерв’ю. Мабуть, він відчував, що полишає цей світ. А в фільмі наче смерть не була владна над ним. Здавалось, що Ступка продовжує бути поруч з нами, ділиться своїми цікавими спостереженнями, розмірковує про життя та людей. Були показані уривки із спектаклів і фільмів з його участю. Були спогади артистів, режисерів, які з ним співпрацювали. А що мені не сподобалось? Чомусь інтерв’ю брали в основному у російських акторів. Дуже багато російської мови. Навіть Зануссі і Ольбрихський говорили російською мовою. В таких випадках треба б було, щоб давали титри українською.

І невже не можна було брати інтерв’ю в українських акторів? Були спогади тільки такої ж геніальної Ади Роговцевої. На жаль, не всі спектаклі за участи Богдана Ступки ми подивилися. Все, здавалося, встигнемо. Але смерть невблаганна. Хоч фільм і називається «Забудьте слово “смерть”», але більше ми не побачимо спектаклів за участю Богдана Ступки. Він пішов у небуття і з екрана попрощався із глядачами.

Ольга ВЕРЕМІЙЧИК