Як здолати «естонський шлях»?

3

Впровадження європейських реформ, підвищення рівня і поліпшення якости життя українців до європейського рівня — справа не одного року, ба більше, навіть не п’ятирічки! Тим більше, що досі у ментальності більшости українців присутні (в якості певної історичної пам’яти) усталені образи: у когось — залишені від доби Австро-Угорщини і Речі Посполитої, а хтось досі не викоренив радянськість...

«Реформувати таку велику за територією державу, в якій досі присутні європейський та російський історичні та ідеологічні впливи — більш ніж складно, — визнає Посол Естонії в Україні Сулев Канніке. — Власне, Естонія перебувала у складі СРСР менше, ніж більша частина України, тож реформи у нас розпочались раніше від розвалу Радянського Союзу. І навіть у нас реформування системи державного управління, повернення економіки на ринкові механізми проходило вельми складно». Але без проведення адміністративної, соціально-економічної реформ, повернення повноважень місцевому самоврядуванню «естонський шлях» на Європу неможливий.

Естонський науковець, українець за походженням Олег Самородний зазначає, що естонці наважились відразу провести люстрацію, реституцію і перевести роботу чиновників у «безпаперовий формат», тобто — у формат електронних комунікацій. Так само — в електронному форматі — працює і банківська система, тож пересічному мешканцеві Естонії не треба ходити по різних установах, щоб сплатити рахунки за комунальні послуги (податки, штрафи), отримати зарплату (пенсію, стипендію) і поспілкуватися з своїм податковим інспектором або агентом страхування. «Електронні комунікації виявились для Естонії тим напрямком, який швидко повернув державу і суспільство в Європейський дім, я би так сказав», — зазначив Самородний.

Прекрасний досвід, який за логікою має запозичити Україна, чи не так? Але наразі люстрація залишається темою для дискусій у вузькому колі українських інтелектуалів, а створення всеукраїнського «електронного уряду» поки що турбує хіба що главу уряду Миколу Азарова, судячи з його дописів у соціальні мережі та слухаючи його виступи на конференціях і засіданнях Кабінету міністрів. Щодо реституції, чи то повернення власности колишнім власникам, то цю проблематику піднімають хіба що потенційні інвестори, яких цікавить, чи можливий вільний продаж української землі.

Звичайно, реформи в Україні проголосовані, і повільно, але почали впроваджуватись (інакше євроінтеграція «почине в Бозі»). Не всі, і не у повному обсязі. За даними МВС і Міністерства доходів, найбільший спротив реформам чинять чиновники, олігархи і політики — на всеукраїнському і місцевому рівнях. Тож цілком логічно, що у незалежних українських та європейських експертів процес моніторингу за ухваленням і впровадженням реформ супроводжує споглядання з ознаками азарту — ну, то коли запрацює адміністративна реформа?! А хто готує реформу прокуратури? А коли і хто вноситиме пропозиції змінити закон про референдум, як того вимагає Венеціанська комісія?

Тим часом, як заявив Президент України Віктор Янукович під час візиту до Естонії, «нас цікавлять реформи, які естонці здійснили на євроінтеграційному шляху». А естонців цікавить, коли вони зможуть спокійно інвестувати в українську економіку, без перешкоджань з боку конкурентів і контролюючих органів... А ще естонців цікавить, чи дасть українське інформаційне співтовариство належну відповідь на російську українофобську пропаганду. За словами проф. Самородного, російська інформаційна кампанія проти Естонії триває донині: «Росія провадить проти Естонії доволі агресивну інформаційну війну. Російські ЗМІ діють на території Естонії (скуповуючи ліцензії на мовлення, випускаючи друковані видання тощо) і в її інформаційному просторі (через російські телевізійні та радіо канали). З боку Естонії іноді ми бачимо дії, які можна вважати операціями чи то вилазками інформаційної війни, але для Таллінна ця війна носить оборонний характер — бо ж інформаційне поле Росії для естонських ЗМІ недосяжне».

Наразі Україна відкрита для російської агресії — ідеологічної, інформаційної, економічної. Естонія, як і більшість держав Євросоюзу, готова підтримати українців, але чи готові самі українці отримати допомогу?

Богдана КОСТЮК

Ви тут: Головна Як здолати «естонський шлях»?